Фінська спека: прев’ю боїв Повєткін – Босвелл та Хеленіус – Чісора

3 грудня в столиці Фінляндії місті Гельсінкі буде по-справжньому спекотно. Ні, можливо, за вікном стовпчик термометра й опуститься нижче нуля, але на рингу “Хартволл Арени” будуть панувати справжні пристрасті, так само, як і на трибунах. Всі квитки на найбільшу спортивну подію року в Фінляндії вже розкуплені, що й не дивно – адже на любителів боксу цієї північної країни чекає дуже цікавий боксерський вечір. Розігріватимуть публіку перспективний німецький супертяж Едмунд Гербер, місцевий улюбленець Ярно Росберг та темношкіра красуня з Норвегії Сесілія Брекхус.

Але головні події на рингу розгортатимуться в двох центральних боях цього вечора – поєдинку за титул “звичайного” чемпіона світу за версією WBA в надважкій вазі між росіянином Олександром Повєткіним (22-0, 15 КО) та американцем Седріком Босвеллом (35-1, 26 КО), а також в бою за титул чемпіона Європи в надважкій вазі між британцем Дереком Чісорою (15-1, 9 КО) та місцевою суперзіркою Робертом Хеленіусом (16-0, 11 КО), популярність якого в Фінляндії десь така ж, як популярність братів Кличків в Україні та Німеччині.

Отже, розпочнемо з поєдинку Повєткін – Босвелл. Повєткін добре знайомий любителям боксу, а от хто такий Босвелл, і чи має він шанс на перемогу в цьому бою? Седрік Босвелл розпочав свою професійну кар’єру ще в 1994-му році, однак вся його кар’єра пройшла якось нерівно – то він проводив кілька поєдинків поспіль, то зникав кудись на пару років. У 2003 році Седрік міг зустрітися з Віталієм Кличком в андеркарті поєдинку Леннокс Льюіс – Кірк Джонсон, але після того, як Кірк Джонсон отримав травму і його в бою з Льюісом замінив Віталій, Седрік залишився без суперника і взагалі не взяв участі в турнірі.

Через кілька місяців після того, в жовтні 2003-го, Босвелл зазнав єдиної на сьогоднішній день поразки в своїй професійній кар’єрі – він поступився технічним нокаутом в десятому раунді американському гігантові Джамілю Макклайну. Після цієї поразки Седрік не виходив у ринг 2,5 роки, а коли повернувся, то знову, як і до поєдинку з Макклайном, почав битися з боксерами третього ешелону.

В серпні 2008 року Босвелл зустрівся на рингу з перспективним супертяжем з Ізраїлю Романом Грінбергом (27-0, 18 КО). Фаворитом у цьому поєдинку вважали Грінберга, але Босвелл здобув дуже впевнену перемогу – в другому раунді він влучив кілька важких ударів, притис Романа до канатів і там почав бити ударами на вибір. Рефері нічого не залишалося, як втрутитись і зафіксувати перемогу Босвелла технічним нокаутом.

Але перемога над Грінбергом не надала особливого поштовху кар’єрі Босвелла – він знову повернувся до боїв з посередніми суперниками. Можна, звичайно, відзначити його перемогу над Овеном Беком, але кому цей Бек тільки не програвав останнім часом?

І лише в останніх двох боях рівень опонентів Босвелла трохи виріс – він переміг одноголосним рішенням суддів Олівера Макколла та Керстона Мансвелла. Але при детальному погляді, ці перемоги не виглядають якимись особливими –  Макколлу на момент бою з Босвеллом було вже майже 46 років, а Керстон Мансвелл (20-2, 15 КО), незважаючи на хороший рекорд, не мав в своєму активі жодної вагомої перемоги, та ще й два останні свої поєдинки програв – спочатку його брутально нокаутував у другому раунді канадський супертяж Бермейн Стіверн, а потім без проблем переміг і кубинець Майк Перес.

Тобто, з впевненістю можна сказати, що за всю свою кар’єру Седрік Босвелл лише одного разу зустрічався з боксером топ-десятки, та й той бій він програв. Звичайно, не будемо забувати, що Седрік працював спаринг-партнером у багатьох топових боксерів – він неодноразово допомагав готуватися до боїв братам Кличкам, спарингував і з тим же Повєткіним.

Тож чи є шанси на перемогу у Босвелла? Є, але зовсім незначні. Чому? Та тому що Повєткін переважає його у більшості компонентів – він на 10 років молодший, швидший, технічніший, викидає більше ударів, має кращу витривалість. Єдиний шанс у Босвелла – нокаутувати росіянина. А з цим теж можуть виникнути проблеми. І не тому, що Повєткін добре тримає, ні. Якщо Олексій Мазикін (у якого лише 4 нокаути в 25 боях на профі рингу) зміг влаштувати стоячий нокдаун Повєткіну, коли вони зустрічалися в аматорах на чемпіонаті світу в Белфасті, якщо Едді Чемберс завдавав йому чимало клопотів своїми легенькими ударами, то стає недивно, чому промоутери Повєткіна так ретельно оберігають його від поєдинку з Володимиром Кличком.

Але вся справа в тому, що Босвелла не можна назвати нокаутером – так, у нього досить високий відсоток перемог нокаутом (в основному – над “мішками”), так, він дуже кремезний хлопець. Але він не володіє таким потужним ударом, як ті ж Володимир Кличко чи Роберт Хеленіус. На те, щоб нокаутувати Овена Бека, відомого своєю “скляною”  щелепою, йому знадобилось 9 раундів, в той час, як у Тоні Томпсона, Ніколая Валуєва, Девіда Родрігеса та Алекса Лаепаі на це пішло значно менше часу. Того ж Керстона Мансвелла Босвелл так і не зміг нокаутувати, а, приміром, Бермейн Стіверн “вирубив” Мансвелла на кілька хвилин.

Звичайно, Седрік, як і будь-який супертяж, може сильно вдарити, але, повторюсь, його не можна назвати справжнім нокаутером. І якщо Повєткін зможе витримати кілька сильних ударів Босвелла, то шанси на перемогу у Седріка будуть мізерними. Ну не перепрацює він Повєткіна у 42 роки. Йому не вистачить швидкості, не вистачить активності, не вистачить витривалості.

Але й Повєткіну навряд чи вдасться нокаутувати Босвелла – росіянина і близько не можна віднести до розряду нокаутерів. Хоча, якщо Босвелл буде дуже втомленим в кінцівці бою, а Повєткін оброблятиме його ударами з обох рук, то рефері може втрутитись і зупинити бій – такого варіанту теж не можна виключати. Але найбільш вірогідним результатом цього бою, на мою думку, є перемога Повєткіна одноголосним рішенням суддів.

Та фінських вболівальників куди більше цікавитиме інший поєдинок цього вечора – бій їх улюбленця Роберта Хеленіуса з британцем Дереком Чісорою. Більшість експертів саме Хеленіуса вважають фаворитом у цьому двобою, і це й не дивно – за свою недовгу професійну кар’єру Роберт вже встиг нокаутувати трьох колишніх чемпіонів світу – Сема Пітера, Леймона Брюстера та Сергія Ляховича. Хеленіус володіє надзвичайно потужним ударом, він може закінчити бій в будь-яку секунду.

Але не тільки сила удару є сильною стороною фінського супертяжа. І хоча Роберт не завжди використовує свій двохметровий зріст та довгі руки, щоб тримати своїх суперників на дистанції, та загалом він непогано користується своїми фізичними перевагами. Ще одна сильна сторона Хеленіуса – витривалість. Він може  нокаутувати свого суперника не тільки в перших раундах, але  під кінець бою, що він неодноразово робив. Слід також відзначити дуже великий арсенал ударів фінського боксера – він б’є і прямі удари, і бокові, і аперкоти з обох рук, часто сплітаючи їх в багатоударні комбінації. Не забуває й про роботу по корпусу, що теж дуже важливо. Та й на контратаках Роберт працює відмінно.

Але треба відзначити й деякі недоліки в діях Хеленіуса – деколи він буває занадто пасивним, віддаючи ініціативу супернику, та й в дірок в його захисті вистачає, як показав бій з Ляховичем.

Але чи зможе скористатися цими недоліками свого суперника Чісора? Можливо, але для того, щоб розраховувати на перемогу, британцеві обов’язково доведеться йти вперед,  а значить ризикувати натрапити на шаленої сили удари Хеленіуса. Чісора ще ніколи не бував в нокдауні, але не думаю, що він зможе витримати багато ударів фінського нокаутера – Сем Пітер та Леймон Брюстер теж дуже добре тримали удар, але в бою з Хеленіусом це їм не допомогло.

Деякі експерти зовсім списують Чісору з рахунків, вказуючи на його бій з височенним британцем Тайсоном Ф’юрі, якому Дерек програв майже всі раунди. Мовляв, Хеленіус лише на шість сантиметрів нижчий за Ф’юрі, але при цьому значно кращий боксер і володіє набагато потужнішим ударом. Але я не став би порівнювати Хеленіуса з Ф’юрі. Справа в тому, що Хеленіус і Ф’юрі боксують в зовсім різних стилях. Ф’юрі, не зважаючи на свій високий зріст, часто лізе на ближню дистанцію і викидає дуже багато ударів, в той час як Хеленіус полюбляє більш розмірений бокс і роботу на дальній дистанції. Крім того, не будемо забувати, що до бою з Ф’юрі Чісора підійшов в жахливій формі, він набрав майже 10 кг зайвої ваги і під час самого поєдинку виглядав дуже лінивим і незацікавленим. Зараз же він готовий відмінно.

Тож за яким сценарієм розгортатиметься цей бій? Завдання Чісори просте – дістатися до підборіддя Хеленіуса та перевірити його на міцність, завдання Роберта – не дати британцеві цього зробити, зупинити його своїми гарматними ударами. Думаю, що в першій половині бою Чісорі вдаватиметься час від часу прориватися в ближній бій завдавати там клопотів Хеленіусу, але під кінець бою британець втомиться, і Роберт спіймає його кількома дуже потужними ударами і відправить в нокаут.

Оцените статью
BoxingNews Украина
Залишити відповідь

Нажимая на кнопку "Отправить комментарий", я даю согласие на обработку персональных данных и принимаю политику конфиденциальности.