5 найкращих боїв Майка Тайсона + відео

25 років тому на небосхил світового боксу зійшла, хоча правильніше буде сказати злетіла, нова зірка – Майк Тайсон. 20-річний хлопчина став наймолодшим чемпіоном світу в надважкій вазі за всю історію боксу, а в 21 він став абсолютним чемпіоном світу. Молодий Тайсон трощив всіх суперників на шляху до чемпіонського титулу і до 1990-го року здавався непереможною машиною.

Всі пам’ятають, що було після того – сенсаційна поразка від Бастера Дугласа, проблеми поза рингом, в’язниця, повернення, завоювання ще двох чемпіонських титулів, ще одна сенсаційна поразка – цього разу від Евандера Холіфілда – та славнозвісний бій з відкушеним вухом. Після того Тайсон ще неодноразово виходив у ринг, але насправді Тайсон зразка 2000-х років був, якщо так можна висловитись, тінню тіні себе самого – його бої з Нільсеном, Льюісом, Вільямсом та МакБрайдом було сумно дивитись – від колишнього “Залізного Майка” не залишилося й сліду. Але історія запам’ятає не того Тайсона, від якого залишилось лише ім’я, а ту безжалісну машину, яка трощила всіх своїх опонентів і наводила жах на весь боксерський світ.

За кілька днів після 25-річного ювілею першої титульної перемоги Тайсона пропонуємо вам згадати найкращі бої цього легендарного боксера. Складати рейтинг найкращих боїв “Залізного Майка” виявилось непросто, тому що рейтинг міг би вийти різним за різними критеріями. Як ранжувати найкращі бої Тайсона – за видовищністю нокауту, за якістю боксу, продемонстрованого Майком, чи за силою переможеного суперника? Ми вирішили зібрати всі ці фактори оцінки до купи, і кожному з них надати однакової вагомості.

Отже, починаємо зворотний відлік рейтингу:

5. Майк Тайсон ТКО 6 Пінклон Томас. 30 травня 1987 року 20-річний Майк Тайсон захищав свої чемпіонські пояси в поєдинку з колишнім чемпіоном світу Пінклоном Томасом (29-1-1, 24 КО). Томас був дуже серйозним суперником – тренуючись під керівництвом знаменитого тренера Анджело Данді, який свого часу працював з Мухамедом Алі та Реєм Леонардом, Пінклон мав дуже хороший джеб, сильний удар та міцне підборіддя (до бою з Тайсоном він жодного разу не бував навіть в нокдауні).

На момент бою з “Залізним Майком” у Томаса був дуже хороший послужний список, який включав в себе три перемоги над колишніми чемпіонами світу (Вівером, Візерспуном та Ратліффом) а також дострокову перемогу над Джеймсом Тіллісом – бійцем, якому вдалося протриматися всі 10 раундів проти Тайсона. В бою з Майком Томас продемонстрував відмінне підборіддя та мужність – він витримав чимало дуже потужних ударів Тайсона. Однак в шостому раунді Майк провів блискучу комбінацію, яка налічувала понад 15 ударів і почалася та закінчилася коронним ударом Тайсона – лівим хуком.

4. Майк Тайсон ТКО 3 Френк Бруно. 16 березня 1996 року Майк Тайсон провів свій перший після виходу з в’язниці титульний бій, в якому йому протистояв його давній знайомий Френк Бруно (40-4, 38 КО). Тайсон та Бруно вже зустрічалися на рингу за 7 років до цього – у лютому 1989-го – і тоді перемогу технічним нокаутом в п’ятому раунді здобув “Залізний Майк”, хоча Бруно вдалося завдати деяких труднощів Тайсону на початку бою.

Цього ж разу статус бою не змінився – це знову був поєдинок за титул чемпіона світу, однак претендентом цього разу вже був Майк, а чемпіоном – Бруно. За півроку до бою з Тайсоном Бруно здобув чемпіонський титул за версією WBC, перемігши одноголосним рішенням суддів Олівера Макколла, який в свою чергу, відібрав цей титул у Леннокса Льюіса. Другий бій з Бруно мав дати відповідь на те, в якій формі перебуває “Залізний Майк”, адже два перших його опоненти після виходу з тюрми – Пітер Макнілі та Бастер Матіса-молодший – не входили до першої двадцятки.

І Тайсон не розчарував. Він просто розчавив Бруно, показавши при цьому відмінний бокс. В третьому раунді чудова комбінація, яка включала в себе хуки та аперкоти відкинула безпомічного Френка на канати, змусивши рефері поєдинку Міллза Лейна втрутитися і зупинити побиття Бруно. Цікаво, що цей бій вийшов для Тайсона набагато легшим, ніж перший поєдинок з Бруно, що дало підстави багатьом експертам заявити, що ця постюремна версія Майка Тайсона нічим не поступається дотюремній. І хоча вже через 8 міяців “Залізний Майк” поступився Евандеру Холіфілду, в ці 8 місяців мало в кого виникали питання стосовно того, хто є найкращим супертяжем у світі.

3. Майк Тайсон ТКО 2 Тревор Бербік. 22 листопада 1986 року в світі боксу сталася визначна подія – було встановлено новий віковий рекорд для боксерів-супертяжів, які коли-небудь завойовували титул чемпіона світу. 20-річний Майк Тайсон в той вечір завоював не тільки чемпіонський титул, а й серця мільйонів вболівальників по всьому світу. Він просто знищив, по-іншому і не скажеш, діючого на той час чемпіона за версією WBC Тревора Бербіка (31-4-1, 23 КО), нокаутувавши його в другому раунді.

2. Майк Тайсон ТКО 4 Ларрі Холмс. 22 січня 1988 року абсолютний вже на той час чемпіон світу Майк Тайсон захищав свої титули в поєдинку з легендарним Ларрі Холмсом (48-2, 34 КО). Тим самим Холмсом, який протягом семи років двадцять (!) разів поспіль успішно захищав свій чемпіонський титул і лише у 1985-му втратив його в бою з Майклом Спінксом. На момент бою з Тайсоном Холмс, звісно, був уже не тим Холмсом, який безроздільно домінував у надважкій вазі ще за 5-7 років до того. Ларрі було вже 38 років, та й у ринг він не виходив уже майже два роки. Тому всі чекали переконливої перемоги від Тайсона, і Тайсон нікого не розчарував – в цьому бою Майк виглядав справжньою машиною, діяв, як добре налагоджений механізм. Як завжди у ті роки, Тайсон був дуже вибуховим і агресивним, але подивіться, як прораховані були його дії, яким креативним він виглядав у бою з Холмсом! В четвертому раунді шаленої сили удари Майка тричі відправляли Холмса на підлогу, і для знаменитого ветерана бій завершився.

Після бою з Тайсоном Холмс виступатиме ще 14 років – до 52-річного віку. Він проведе ще 24 поєдинки, в тому числі з набагато молодшими чемпіонами світу – Евандером Холіфілдом, Реєм Мерсером та Олівером Макколом. Але нікому з них не вдасться нокаутувати Холмса. Поразка від Тайсона так і залишиться єдиною достроковою поразкою Ларрі Холмса за всю його кар’єру, за всі 75 боїв, які він провів на професійному рингу.

Але не тільки цей факт додає ваги перемозі Майка над Холмсом, а й те, що через багато років після поразки від Тайсона Холмс добре виглядав в боях проти дуже серйозних суперників – у 1992 році 42-річний Холмс впевнено переміг 30-річного Рея Мерсера, завдавши йому першої поразки у його професійній кар’єрі. Того самого Мерсера, який значно пізніше, у 35-річному віці, після річного простою і маючи кілька кілограмів зайвої ваги ледь не переміг Леннокса Льюіса, який тоді знаходився у розквіті сил. А ще пізніше, у віці 45-ти років Ларрі Холмс програв дуже сумнівним рішенням суддів 29-річному Оліверу Макколлу, який в своєму попередньому поєдинку нокаутував у другому раунді молодого Леннокса Льюіса. Той беззаперечний факт, що Ларрі Холмс навіть у віці 42-45-ти років боксував проти Рея Мерсера та Олівера Макколла набагато краще, ніж молодий Леннокс Льюіс, свідчить про силу цього боксера.

1. Майк Тайсон КО 1 Майкл Спінкс. 27 червня 1988 року у світі боксу мала статися визначна подія – вперше з часів першого поєдинку між Мухамедом Алі та Джо Фрейзером на ринзі зійшлись два діючих непереможних чемпіона світу – Майк Тайсон (34-0, 30 КО) та Майкл Спінс (31-0, 21 КО). Як у 1971-му Фрейзер, так і у 1988-му Тайсон володів усіма наявними на той час поясами, але теж не був лінійним чемпіоном світу – тобто не переміг попереднього загальновизнаного чемпіона світу. Всі знають, що Алі втратив свої титули не на рингу, а через свою політичну позицію. Ситуація з Майклом Спінксом була трохи іншою – він став чемпіоном світу, перемігши легендарного Ларрі Холмса, двічі захистив свій титул (в тому числі, ще раз перемігши Холмса), а потім відмовився від бою з офіційним претендентом Тоні Такером через бажання провести набагато привабливіший у фінансовому плані бій з “Великою Білою Надією” Джеррі Куні. Тобто, як і 1971-му році, в 1988-му склалася така ситуація, що офіційний чемпіон переміг всіх, окрім свого попередника на троні суперважкої ваги.

І от нарешті в червні 1988 року Тайсон та Спінкс зустрілися у рингу. І хоча Тайсон вважався фаворитом у цьому бою, ставки на його перемогу були в рази менші, ніж у боях проти попередніх суперників, і це й не дивно – як і Тайсон, Спінкс не зазнав ще жодної поразки на професійному ринзі. Він став справжньою легендою напівважкої ваги, де він став абсолютним чемпіоном і 10 разів захистив свій титул. Перейшовши у надважку вагу, Спінкс двічі за очками переміг видатного Ларрі Холмса, та нокаутував Джеррі Куні і Стеффена Тангстада. Це був дуже серйозний боєць. На той час його вважали найнебезпечнішим суперником для Майка Тайсона. Але… Бій між Тайсоном та Спінксом виявився зовсім не схожим на поєдинок Фрейзера та Алі. Цей бій не лише не пройшов повну дистанцію, він навіть заледве перетнув екватор першого раунду – на 91-й секунді бою Майк Тайсон відправив Майкла Спінкса в глибокий нокаут одним ударом правою.

Оцените статью
BoxingNews Украина
Залишити відповідь

Нажимая на кнопку "Отправить комментарий", я даю согласие на обработку персональных данных и принимаю политику конфиденциальности.