Перші в світі!

В суботу, 8 жовтня, завершився черговий чемпіонат світу з боксу серед любителів.  Від збірної України спеціалісти і вболівальники чекали хорошого результату – як не як, а в нашій команді є багато талановитих хлопців, а лідер збірної Василь Ломаченко  вже кілька років поспіль очолює неофіційний рейтинг “Pound for Pound” аматорського боксу.

Але виступ українців на чемпіонаті світу в Баку перевершив всі сподівання навіть найзатятіших оптимістів. Подумайте самі: за всі попередні чемпіонати світу, на яких Україна виступала окремою командою, в активі наших хлопців була лише одна золота медаль. А тут одразу чотири, і перше загальнокомандне місце – позаду залишились визнані лідери світового боксу – збірні Куби та Росії та ще багато дуже сильних команд.

Перед початком чемпіонату всі чекали золотої медалі від Василя Ломаченка, були також сподівання на Олександра Усика й Тараса Шелстюка. І вони не підвели. А от Євген Хитров та Денис Берінчик взагалі здивували – ні, звичайно, спеціалісти знали, що це талановиті хлопці, але, мабуть, ніхто крім них самих та, можливо, їх тренерів не розраховував на те, що їм вдасться вийти в фінал, а Євгенові навіть стати чемпіоном світу.

Чемпіонат світу в Баку вже став історією, і виступи кожного з українських призерів можна проаналізувати і з перспективи їх участі в Олімпійських Іграх 2012 року, що пройдуть в Лондоні. Тож давайте підсумуємо виступ лідерів нашої збірної, починаючи з легших категорій і до важчих.

Для Василя Ломаченка (вагова категорія до 60 кг) цей чемпіонат запам’ятається надовго, і більше навіть не золотою медаллю, до яких він давно звик, а величезним суддівським скандалом, який стався в чвертьфінальному бою з бразильцем Робсоном Консейсао. Тоді, нагадаю, українець став жертвою надзвичайно некомпетентного суддівства (принаймні, хочеться вірити, що воно було просто некомпетентним, а не корумпованим). Але добре все те, що добре закінчується – вперше в історії любительського боксу результат бою було змінено, і заслужена перемога була віддана Василеві. Як розповів після повернення в Київ сам Ломаченко, якби результат бою з бразильцем не було змінено, він би точно перейшов в професіонали, не чекаючи навіть Олімпіади – настільки образило його суддівське свавілля. Після цього Василь переміг діючого на той час чемпіона світу в ваговій категорії до 60 кг, дуже сильного італійця Доменіко Валентіно. Фінальний бій з кубинцем Толедо також завершився впевненою перемогою Ломаченка, і він прогнозовано завоював черговий значний титул в своїй кар’єрі.

Чи не найбільшою несподіванкою чемпіонату став виступ нашого земляка Дениса Берінчика, що боксує в ваговій категорії до 64 кг. Денис впевнено пройшов всі стадії змагань, вибивши по дорозі до фіналу фаворита чемпіонату – кубинця Роніела Солотонго. І лише в фіналі Берінчик в рівному бою поступився бразильцеві Дос Сантосу. Але в будь-якому випадку виступ Дениса на цьому чемпіонаті став справжньою сенсацією, і Берінчик заслуговує лише найвищих оцінок.

Тарас Шелестюк (вагова категорія до 69 кг) приніс нашій команді друге золото чемпіонату світу, і протягом всього чемпіонату Тарас відзначався неймовірною стабільністю. Шелестюк, можливо, й поступався за видовищністю тим же Берінчику, Хитрову та Усику, однак в його боксі відчувалась величезна впевненість у власних силах, а непробивний захист Тараса і відмінна робота на контратаках робили його вкрай важким суперником для будь-кого. Сподіватимемось, що в наступному році Шелестюк завоює найпрестижнішу нагороду аматорського боксу – золоту медаль Олімпійських Ігор. Враховуючи прогрес Тараса за останні роки, впоратись з цим завданням йому цілком під силу.

Ще однією сенсацією турніру став виступ нашого представника у ваговій категорії до 75 кг – молодого криворіжця Євгена Хитрова. Кожен суперник Хитрова відчув на собі вагу ударів українця, а три з них навіть не почули фінального гонгу. Перед кожною наступною стадією змагань я ставив собі запитання – а чи не стане наступний суперник занадто важким, занадто досвідченим для Євгена. Не став ніхто – лише у фіналі талановитий японець Ріото Мурато почав було диктувати свої умови в першому раунді, але вже в другому важкі удари українця повернули бій в зовсім інше русло, яке в підсумку й привело Хитрова до золотої медалі чемпіонату світу.

Олександрові Усику (вагова категорія до 91 кг)випав дуже складний жереб, однак він з честю впорався з поставленим перед ним завданням і теж став чемпіоном світу. І як він це зробив! Усик став чи не найвидовищнішим боксером чемпіонату – чудовий захист, відмінне пересування по рингу, величезний арсенал атакуючих дій – всі ці складові робили бокс у виконанні Усика не лише максимально ефективним, але й дуже ефектним. Коли в чвертьфіналі жереб звів Олександра з головним фаворитом цієї вагової категорії, росіянином Артуром Бетербієвим, більшість експертів скептично поставились до перспектив українця завоювати медаль чемпіонату світу. Та Усик з легкістю перебоксував Бетербієва, продемонструвавши таке технічне розмаїття в атаці, якому росіянин міг лише позаздрити. Також слід відзначити психологічну стійкість Олександра – в фінальному поєдинку йому протистояв господар рингу, азербайджанець Теймур Маммадов. Виступаючи перед рідними трибунами, Маммадов почав бій вкрай агресивно і, здалося, що Усику буде дуже складно завоювати золоту медаль. Та вже наприкінці першого раунду ситуація на рингу змінилась докорінно, і Усик повністю перехопив ініціативу, довівши в бій до своєї логічної перемоги.

Окремо треба відзначити роботу тренерського штабу нашої збірної, який очолює Дмитро Сосновський. З приходом Дмитра Дмитровича на посаду головного тренера збірної України, наш любительський бокс зробив величезний крок вперед, і чи не найголовніша заслуга в цьому належить саме пану Сосновському.

Що ж, виступ українців на чемпіонаті світу в Баку став дуже приємною несподіванкою, але зупинятися на досягнутому не варто, адже в наступному році на наших хлопців чекає ще більш престижне змагання – Олімійські Ігри. І завдання перед нашою командою стоїть очевидне – зберегти завойовані позиції, і, можливо, навіть покращити їх. Потенціал для цього є – той же Гвоздик, який також завоював олімпійську ліцензію, може розраховувати на олімпійську медаль. Та й досвідчені Георгій Чигаєв й Роман Капітоненко, впевнений, ще не сказали свого останнього слова в боксі.

Чи зможуть наші хлопці повторити свій успіх на Олімпіаді в Лондоні? Чому б і ні! Всі наші призери – молоді й дуже талановиті, і кожен з них вже має досвід виступів і перемог на змаганнях найвищого ґатунку. Потенціал для росту є у всіх – і в Хиторва з Берінчиком, і в більш досвідчених Ломаченка, Усика й Шелестюка. Але поки що давайте просто привітаємо наших хлопців з цією грандіозною перемогою, і побажаємо їм досягти ще більших вершин в майбутньому.

Оцените статью
BoxingNews Украина
Залишити відповідь

Нажимая на кнопку "Отправить комментарий", я даю согласие на обработку персональных данных и принимаю политику конфиденциальности.